Екстрене медичне обладнання для гідролітаків зазвичай включає плавзасоби, обладнання зв’язку та сигнальне обладнання.
Плавучі засоби. Плавучі засоби в основному складаються з рятувальних шлюпок, рятувальних жилетів і водонепроникних/морозостійких-костюмів. Рятувальна шлюпка — це надувна гумова шлюпка, яка може перевозити приблизно 4-7 осіб. Після накачування шлюпка створює плавучість на воді, запобігаючи її затопленню. Коли рятувальна шлюпка не використовується, складається і упаковується в полотняний мішок. У разі надзвичайної ситуації сумка відкривається, і рятувальна шлюпка автоматично надувається. Рятувальні жилети та водонепроникні/-непроникні льотні костюми — це засоби плавання, які пасажири надягають під час висадки. Льотні костюми для холодної погоди захищають пасажирів від обмороження при температурі води нижче нуля. Водонепроникні льотні костюми утворюють водонепроникний шар при контакті з водою, що запобігає намокання пасажирів після падіння у воду.
Комунікаційне обладнання: комунікаційне обладнання являє собою невеликий трансивер. Цей невеликий трансивер залишається функціональним навіть після занурення в морську воду, зберігаючи діапазон зв’язку 100 кілометрів.
Сигнальне обладнання. Сигнальне обладнання буває різних форм, включаючи візуальні сигнали, акустичні сигнали та сигнальні прапорці. Візуальні сигнали включають відбивачі, барвники з морської води та дим для денного використання, а також вогневі вогні, ліхтарики, лампи розжарювання, спалахи, трасуючі кулі та сигнальні ракети для нічного використання. Акустичні сигнали включають пістолети, свистки, сирени, мегафони для стрільби. Сигнальні прапорці червоні, зелені та білі. Пасажири використовують ці пристрої, щоб сигналізувати про різні справи та просити про порятунок.
Хоча рятувальне обладнання на воді є відносно комплексним, його рятувальні можливості обмежені. Пасажири, які потрапили в біду, повинні якнайшвидше зв’язатися з іншими постраждалими та вжити заходів, щоб збільшити свої шанси на виживання під час очікування порятунку.
